У її щоденнику впадають у очі дві речі. Перша — фраза, з якою незмінно починається фраза — «У мене сьогодні був дуже гарний день». А якщо день був поганий, то запису у щоденнику немає. І друге — фраза «День був гарний, тому що приїздив тато»... Це також важко не помітити.

Коли ми хворіли вперше, тато приїздив майже щодня. Це теж нелегко — після роботи, о 19-00 їхати крізь усе місто (з Харківського масиву на Політех) до дружини і доньки у лікарню. Іноді тато приїздив близько десятої вечора, а Іра вже засинала. Зараз я прошу його приїздити рідше, а донечка, навпаки, приїздити частіше. :)